Як ви вибираєте книги? 

Один з моїх алгоритмів: шукаю на гудрідсі все, що має оцінку вище 4 в жанрах, що я люблю, і щоб було більш менш нове. 

Пишете оповідання, але іноді хочеться не тільки писати «в стіл»? Можливо, бракує компанії, з якою можна обговорити свої тексти, спробувати щось незвичне або просто мати привід регулярно сідати й писати?

У нас уже понад два роки існує невеличкий творчий клуб, і зараз ми шукаємо нових людей!

Зустрічаємось у діскорді приблизно двічі на три тижні, переважно увечері. Хтось із нас приносить цікаву тему, задум або концепцію, а далі протягом години-півтори кожен створює щось своє. Потім зачитуємо роботи, обговорюємо й даємо одне одному зворотний зв'язок. Здебільшого пишемо з нуля, але бувають і зовсім інші формати. Та й поза зустрічами залюбки читаємо й обговорюємо більші роботи одне одного.

Зараз у клубі переважно пишуть короткі оповідання, але є й людина, яка займається музикою. Тож ми відкриті до будь-якої творчості, що вписується в наш формат!

Ми не професіонали й не вимагаємо якогось особливого рівня. Головне, щоб вам подобалося те, чим займаєтесь, і хотілося ділитися цим з іншими. Це радше невелика компанія людей зі спільним захопленням, а не письменницькі курси чи майстер-класи.

Спілкуємось виключно українською.

Якщо вам цікавий такий формат, пишіть у коментарях, я зв'яжусь із вами особисто!

Сьогодні закінчила читати цю трилогію і звісно в шоці з кінця. Жинь точно не типічна головна героїня фентезі. Доволі лицемірна та нераціональна 🥀божевільна трішки теж 😊😊😊
Сюжет завертівся в таке, що навіть не очікувала. Важко без спойлерів говорити.
Хоча надіялась шо тріада виживе, що макові поля не будуть спалені і десь трошки думала, а вдруг хепі-енд.
Але бісило ще, що навіть у третій книзі Жинь чи не в кожному розділі згадувала Алтаня, жинко заспокойся вже.
А ще до речі в оригіналі вона Rin/Runin, тому дивно, що у нас перевели не Рінь/Ринь

Перші сторінок 160 Полоненого принца я не могла зрозуміти, нащо я взагалі купила цю книгу і аж всю трилогію. Це була якась жесть.

Але коли Даміаан і Лоран почали допомагати один одному, моя думка змінилась. Троп від ворогів до коханців" написаний дуже класно

З усієї серії найбільше сподобалась 2 книга

Доброго дня, хочу придбати amazon kindle , розкажіть про свій досвід користування, які є недоліки, де краще купувати ? Та яку модель. Ще з того, що читав, знаю, що в нас бувають випадки коли продають крадені електронні книги під виглядом нових.

Зазвичай читаю дарк фентезі або сатиричне,наприклад Пратчета,але захотілось щось детектив-трилер. Обрав цю книгу,поки цікаво,накидайте будь ласка варіантів з цього жанру.

Хотів поділитися враженнями від феноменальної книги «Воля** багатьох»** Джеймса Іслінгтона.
Головний герой Віс живе у світі, де люди змушені віддавати свою «Волю» (життєву енергію) зверхникам. Це дає верхівці суспільства нелюдську силу та можливість керувати магією та стародавніми технологіями. Сам зв’язок між нижчими й верхніми чинами здійснюється через древні статуї — залишки минулої цивілізації.
Віс Телімус - сирота якого усиновлює знатний катенець щоб той розгадав загадку загибелі його брата. Віс вимушено потрапляє в елітну Академію, опиняється в центрі політичних інтриг і прямує до розгадки того, як насправді влаштований цей світ.
Сюжет тримає в напрузі до останньої сторінки, а світобудова просто неймовірна — суміш давньоримського вайбу, академки та жорсткого фентезі. Щиро здивований, що «Ієрархію» досі не переклали і видали українською. Обов’язково почитайте в оригіналі, або коли з'явиться переклад, чи чекайте на екранізацію (права вже викупила Sony Pictures).

Освоюю ллм-переклад і наче для технічної літератури чи науково-популярної виходить добре. І художню теж наче тягне. (лише дорожче виходить десь 25-35дол сша за книгу 300 сторінок). хочу запитати які ви книги хотіли бачити нашою рідною мовою, за які видавництва та професійні перекладачі не взялись. Найкращі 3 книги перекладу і викладу тут.

Людина розщепила атом, винайшла інтернет і навчилася пересаджувати серця. Проте достатньо поставити її перед горою з важким рюкзаком, щоб цивілізація заговорила одним реченням: "Скільки ще йти?"

Білл Брайсон вирішив перевірити це особисто. Після двадцяти років у Британії він повернувся до Америки й задумав пройти Аппалачську стежку: приблизно 2100 миль від Джорджії до Мену. Познайомитися з батьківщиною заново. Ногами. Очевидно, звичайна розмова із сусідами здавалася недостатньо виснажливою.

Назва «Прогулянка лісами» звучить підозріло невинно. Прогулянка передбачає свіже повітря, приємну втому й повернення до вечері. Тут вечерю треба нести на собі. Разом із житлом. І власною помилкою щодо фізичної підготовки.

Саме ця помилка робить книжку прекрасною.

До виходу на маршрут людина мислить великими категоріями: свобода, витривалість, єднання з природою. Після першого серйозного підйому категорії уточнюються: плечі, коліна, їжа. Тіло швидко редагує світогляд. Причому без погодження з автором.

Брайсон дозволяє нам спостерігати, як розумний чоловік програє суперечку власним ногам. Його ерудиція нікуди не зникає, але схилу байдуже, скільки книжок ти прочитав. Гора не надає знижок інтелектуалам.

Поруч іде Стівен Кац, давній приятель з Айови, чия фізична форма також погано відповідає масштабу задуму. Він додає походу апетит, роздратування й переконливу присутність людини, яка має власну думку про допустиму кількість страждання.

Їхній дует тримає книжку. Дружба тут проходить перевірку втомою. За столом легко любити людство. Спробуйте любити конкретного представника людства, коли він поруч увесь день, а вам холодно, важко й хочеться сісти.

Та Брайсон дивиться далі за власні мозолі. Він пише про історію, екологію та людське руйнування природи. І тут комедія стає гострішою.

Нам зручно боятися ведмедя. Ведмідь має кігті, отже, небезпека зрозуміла. Людина з документами, технікою й планом освоєння території виглядає пристойніше. Навіть якщо після її роботи боятися вже нікому й ніде.

Ведмідь принаймні не називає свій апетит економічним розвитком.

Екологічні відступи змінюють масштаб читання. Ліс отримує історію, втрати й пам’ять. За пейзажем проступають рішення людей, які вміли рахувати прибуток значно краще, ніж наслідки.

Втім, автор теж заслуговує на заперечення. Його дотепність іноді надто швидко перетворює зустрічних людей на карикатури. Вдалий жарт ще не гарантує справедливого судження. А історичні відступи часом гальмують подорож саме тоді, коли хочеться наступної пригоди.

Проте ця нерівність додає книжці характеру. Ви йдете поруч із допитливою, втомленою, часом несправедливою людиною. Її погляд цікавий навіть тоді, коли хочеться посперечатися.

Мені подобається, що сміх тут не знеболює все підряд. За кумедною незграбністю залишається відчуття людської вразливості. Ми можемо купити найкраще спорядження, вивчити карту, продумати кожну дрібницю. Потім починається дощ. І раптом з’ясовується, що підготовка дає шанс, але жодним чином не видає гарантії. Цю різницю Брайсон відчуває чудово.

​

Нещодавно купив собі таку закладинку. Зручна річ. А якими аксесуарами користуєтесь ви?

Чому твій шлях такий тернистий і твердий,

Що без болю не пройти ні кроку?

Ніби світ мовчить, холодний і німий,

І не чує серця самотнього тривогу.

Вітер, несе мене десь над тобою,

Та я - лише пил у його руках.

Розчиняюсь між небом і тобою,

Залишаючи тіню у слідах.

Я не боюся болю, страху й тяготи,

Я звик тримати це в собі.

Та найбільше лякає самота,

Хоч думав - звик… та ні.

Переді мною з’явилась ти —

Немов тихий світлий сон.

Маленький янгол чистоти,

Що приніс спокій в мій полон.

Я хотів побачити усмішку твою,

Щоб у ній назавжди зникнути.

Бо від жалю і горя зникну,

За ким я плачу - сам не знаю,

Чому шукаю біль в очах?

Може, в ньому себе я відчуваю,

Може там, ще жива любов?

Та знову ти не йдеш в мій бік,

І ніч огортає мов пил...

Я залишаюсь сам посеред криків,

Де навіть вітер усе замів.

Та біжи, біжи, тікай від мене,

Тікай, шукай хто буде кращий за мене,

Побачиш, я знайду свій сон,

Але… раптом, крізь темряву й втому,

Крізь холод, що душу стискав,

З’являється хтось, зовсім по-новому -

Той, хто мене так довго шукав.

Без крил, без ідеальних рис,

Без світла з чужих небес,

Та з теплом у звичайнісіньких очах,

Що гріє сильніше чудес.

І раптом хочу я піднятись,

І не пил між вітрами -

Бо поруч стоїть людина,

Яка несе… любов забуту у вітрах.

​

Plavna: https://plvn.app/uk/rationality/page:book-3

У цій книзі Елієзер занурює нас у теми природного добору, цілепоставлення, слововжитку та теореми Баєса.

Цього разу публікація затрималася, зокрема, й через ґрунтовне редагування перших двох книг.

А тепер ви можете замовити собі ще й друковану версію будь-якої з книг. Нагадуємо, що проєкт не комерційний, тому ви в конфігураторі друкарні замовляєте собі примірник (займає 15 хв.).

Ось як це зробити: https://plvn.app/uk/rationality/print

Якщо хочете подякувати за переклад, кидайте грошину на потреби Сил оборони України. Розказуйте про переклади друзям, знайомим і потенційно зацікавленим. Пишіть, чи чекаєте на переклад наступної, четвертої, книги і чи варто перекладати решту.

Дякуємо, що читаєте!

Найбільшою проблемою для мене завжди було те, що є деякі книги, які не конвертовані в формат EPUB, що автоматично означає відсутність можливості прочитати книгу як таке. Тобто це не зручно. Погодьтесь не всі книжки є в тих форматах, що потрібні. Через "офіційні" застосунки де купуєш ці книжки часом нічим не краще, а іноді й навіть гірше.
І тут я його знайшла. Обрізає краї, вирівнює сторінку, читаєш PDF, як звичайну книгу на телефоні в іншому форматі.

Можливо хтось знає ще кращі та може поділитись досвідом?

Цього разу збір — для Мольфарів 💙

Ми відкриваємо збір для людини, яка стояла біля витоків Molfar. Антон, один із власників нашого видавництва, зараз служить у складі 445 окремої бригади безпілотних систем. Його підрозділу дуже потрібен автомобіль, і наша мета — 200 000 гривень до 19 жовтня.

Ми знаємо, як непросто зараз допомагати, але ця потреба нагальна. Віримо, що спільними зусиллями нам усе вдасться.

А щоб подякувати за донати, ми підготували 10 книжкових лотів! Потрусили домашні колекції працівників і знайшли видання, частини яких зараз немає в наявності.

📚 Warcraft та Blizzard:

• трилогія Війна Древніх: «Колодязь вічності», «Душа демона», «Розкол». Х2

• Повний набір із 6 книжок «Легенди Blizzard».

• 2 артбуки: «Світ гри Diablo» та «Світ Hearthstone».

• «Книга Адрії» за всесвітом Diablo.

📖 Манґа та ранобе:

• «Наречена Чаклуна» — 8 томів.

• «Дівчинка з того боку» — 8 томів.

• БЛАМ — 6 томів, завершена історія.

• сет новел: «Вовчиця і прянощі», «Психопас» і «Вовчі діти Аме та Юкі».

Як долучитися?

💙 Донатьте від 100 гривень, щоб узяти участь у розіграші.

💙 Поширюйте допис, щоб про збір дізналося більше людей.

💙 Хочете відкрити власну банку й долучитися як партнер? Напишіть нашій менеджерці — контакти є в профілі, — або залиште повідомлення під дописом. Ми зв’яжемося з вами й допоможемо з призовим фондом.

Кожен донат і кожне поширення важливі. Дякуємо, що ви поруч 💙

https://send.monobank.ua/jar/A3brnBQG3q

Почав читати обидві книги, бо не зміг втриматися читаючи одну поки інша поряд на полиці.

"Чорний лебідь" цікава і дає багато роздумів але особисто мені читається важкувато.

"Самознищення Європи" мені дуже заходить і читається легко, бо люблю формат книги дослідження з аргументацією, статистиками і тд. Та і тематика мені близька через мою спеціальність.

Рекомендую обидві

Випадково почула про серіал Шантарам і згадала, що мені багато радили почитати книгу. Вирішила спробувати. Оглядів і думок про неї багато, але серед них побачила лише два, які стосуються якості українського перекладу, і ці огляди були не схвальні.

Хто читав, поділіться вашим враженням від українського перекладу. Варто читати? Чи краще все ж спробувати читати в оригіналі? Я непогано знаю англійську, але книга в оригіналі на 800 сторінок може бути доволі важкою, тому, якщо переклад якісний, я б надала перевагу йому.

Чи може серіал вийшов гарний і передає весь вайб книги, тому достатньо буде подивитися його?

Всім привітик!

Я зрозуміла одну штуку - я трачу супер багато грошей на паперові книги 👀 Я як порахувала ціну своєї бібліотеки то просто впала в шок!

Моя бібліотека перевищує десь 25к гривень! І це ще не прийшли всі замовлені (

Короче я вирішила купили електронну книгу, але не впевнена яку саме брати. Кажуть крута Kindle, але зараз почались проблеми з файлами для неї. Хтось любить BOOX, а хтось каже зекономити і взяти POcketBook.

Хто яку має ? Порадьте будь ласка бо я капець заплуталась😄. Хочу щоб було зручно і я нарешті почала економити гроші ) Може хоч на море назбираю)

Цікаво, як у вас "оживає" історія, яку ви читаєте в книгах. Чи малює уява картинки, створюючи з книги кіно, чи ви сприймаєте її просто як розповідь?
Якщо як кіно - то це картина з монотонним одноголосним заекранним оповідачем на все, чи тільки на "моменти опису", а діалоги - то інше? А чи діалоги/розмови героїв відбуваються одним голосом і ви просто "знаєте" що вони різні, чи ви можете наділити кожного іншим голосом на базі "попереднього опису", який був у книзі? звукові ефекти, що описані у книзі - теж відтворюються? а чи виходить у вас "регулювати гучність" внутрішнього оповідача та спецефектів, чи все - шепіт, розмови, крики, навколишні звуки з опису - все в голові звучить рівно на однаковому рівні гучності?

МОН днями виклали список видань, рекомендованих для поповнення фондів бібліотек закладів загальної середньої освіти.

Все б нічого, але в список зарубіжної літератури двічі увійшов Жак Жаб'є, український письменник.

Вітаємо пана Олега Мстиславовича з світовим дебютом чи шо

А якщо без сарказму, можна якось МОН повідомити, шо вони трішки обісрались помилились?

Дякую за рекомендацію книги @BrightMatch2064

Спершу чуєш дощ по металевому даху. Усередині ще тепло, але від вікна вже тягне холодом. Кава гірчить, на сидінні - зім’ята карта, попереду дорога, про яку нічого не знаєш. Саме так входять у тебе “Подорожі з Чарлі”. Хочеться загорнутися в щось тепле й читати - і водночас встати й кудись поїхати.

Восени 1960-го п’ятдесят восьмирічний Стейнбек, уже відомий і втомлений, вирушає в майже тримісячну мандрівку довжиною понад десять тисяч миль. Країна, про яку він писав усе життя, ніби віддаляється. Знайомі назви ще є на карті, але чи залишилося за ними знайоме життя? Він сідає за кермо «Росинанта» - пікапа з житловим модулем, названого на честь коня Дон Кіхота, - і бере з собою французького пуделя Чарлі. Двоє на борту. Можна бурчати, сумніватися, довго мовчати. Можна бути втомленим і не приховувати цього.

Америка складається з голосів: франкомовних канадців, які збирають картоплю в Мені й раптом запрошують до вогню; із пауз, обережної гостинності, звички жартувати. Але дорога приводить і до Нового Орлеана, де расистські протести біля шкіл обривають затишок книги. Любов до країни стає болісною.

Стейнбек шукає не карту, а себе. Повернення до рідних місць у Каліфорнії гірко нагадує: додому вороття немає - дім існує лише в нафталінових кульках спогадів. Книга залишає тихий смуток і просте бажання: ще раз подивитися уважно, ще раз вислухати когось до кінця. Іноді дорога потрібна, щоб повернутися додому людиною, яка знову вміє дивитися.

Книга перевиправдала мої очікування.

Почну з просто прекрасної обкладинки, ці квіточки і вогонь дуже класно виглядають.

Дуже сподобалась атмосфера книги, система відом, вампірів, їхня ворожнеча між собою та як розкриваються її витоки.

Авторка підкидає загадки впродовж книги, а персонажі іноді виявляються зовсім не такими, як здаються на початку.

Рекомендую

Ось таке дивне запитання, але мені цікаво: а чому історії завжди повинні починатися з конфліктів? Хіба історія не має спочатку познайомити читача з героєм та його побутом?